Оцінювання впливу спеціального лікування диференційованого раку щитоподібної залози на появу віддалених наслідків з боку сечовидільної системи
ARTICLE PDF

Ключові слова

диференційований рак щитоподібної залози
віддалені соматичні наслідки
захворювання органів сечовидільної системи

Як цитувати

Васильєв, Л., Радзішевська, Є., Савченко, А., Кулініч, Г., & Солодовнікова, О. (2021). Оцінювання впливу спеціального лікування диференційованого раку щитоподібної залози на появу віддалених наслідків з боку сечовидільної системи. Український радіологічний та онкологічний журнал, 29(3), 22-30. https://doi.org/10.46879/ukroj.3.2021.22-30

Анотація

Актуальність. Диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) є найбільш поширеною пухлиною ендокринної системи. Його розповсюдженість коливається у межах 1,0 – 2,2% від усіх злоякісних новоутворень. Стандартна тактика спеціального лікування ДРЩЗ складається з послідовного застосування хірургічного втручання, радіонуклідної терапії і гормонотерапії (ГТ). Теоретично кожна ланка лікувального процесу може бути ініціатором появи в майбутньому небажаних соматичних наслідків лікування, вивчення яких може сприяти їх запобіганню та корекції. Мета роботи – оцінити можливі віддалені негативні ефекти лікування ДРЩЗ у вигляді патологій сечовидільної системи (СВС) на підставі катамнестичних даних тривалого спостереження з використанням сучасних інформаційних технологій. Матеріали та методи. Підставою для проведення дослідження були катамнестичні дані 157 фізичних осіб, які проходили комбіноване лікування ДРЩЗ у клініці інституту з 1993 по 2015 роки у повному обсязі та регулярні скринінгові обстеження після його завершення. База даних, сформована для проведення дослідження, містила у максимально доступному обсязі цифровані масиви катамнестичних даних паперових історій хвороби про перебіг та наслідки захворювання пацієнтів із періодом спостереження, що перевищував 1 рік після спеціального лікування. Кількість логічних записів про віддалені наслідки у сформованій базі даних становила 463 одиниці – один запис на один вид віддаленого наслідку кожного з 157 пацієнтів. Статистичну обробку даних проводили за двома напрямками: порівняння частоти зустрічальності патологій СВС до початку лікування та на віддалених термінах після спеціального лікування й виявлення факторів статистично значущого впливу на появу патологій СВС серед характеристик лікування. Для висунення гіпотез та їх перевірки використовували пакети WizWhy (категорія Data Mining) та пакет програм загального призначення STATISTICA. Результати та їх обговорення. Аналіз доступних джерел літератури продемонстрував, що існує лише обмежена кількість робіт, присвячених стану СВС у хворих на ДРЩЗ. Проте комплексний аналіз віддалених наслідків лікування таких пацієнтів виявив суттєве статистично значуще підвищення рівня захворювань органів СВС у період 3,75–4,8 роки після спеціального лікування. Показано, що загальна кількість патологій СВС збільшилася в 2,04 рази по відношенню до захворюваності СВС перед початком спеціального лікування. Вікової залежності ці відмінності не мали: медіана віку пацієнтів до лікування – 51 рік, після нього – 50 років. Додатково було з’ясовано, що особливої уваги з огляду на виникнення сечокам’яної хвороби потребують пацієнти, в яких на фоні гормонотерапії спостерігаються епізоди декомпенсації післяопераційного гіпотиреозу на фоні прийому дози L-тироксину, що не перевищувала 2,5 мкг/кг Отримані залежності є доволі прогнозованими, оскільки, по-перше, відомим є факт, що гормони щитоподібної залози впливають на нирковий розвиток та фізіологію, і, по-друге, значний відсоток 131I протягом радіойодотерапії виводиться із сечею і депонується в сечовому міхурі, що може сприяти появі радіоіндукованих ефектів. Висновки. Спеціальне лікування ДРЩЗ призводить до збільшення патологій СВС більш ніж удвічі. Термін появи післялікувальних патологій становить 2,5 (3,75–4,8) роки. Групою підвищеного ризику визнані пацієнти, в яких під час гормонотерапії мають місце епізоди декомпенсації післяопераційного гіпотиреозу на фоні прийому дози L-тироксину, що не перевищує 2,5 мкг/кг.

https://doi.org/10.46879/ukroj.3.2021.22-30
ARTICLE PDF

Посилання

Pellegriti G, Frasca F, Regalbuto C, Squatrito S, Vigneri R. Worldwide increasing incidence of thyroid cancer: update on epidemiology and risk factors. Journal of cancer epidemiology. 2013;2013:965212. (In English). DOI: https://doi.org/10.1155/2013/965212

Dreval AV, Nechaeva OA, Garbuzov PI. Indicators of quality of life, psychoemotional status of patients with diffuse toxic goiter in the long term after radioiodine therapy. Endocrinology problems. 2013;3:13–8. (In Russian). DOI: https://doi.org/https10.14341/probl201359313-18

YooS. H, Choi-Kwon S. Changes in quality of life and related factors in thyroid cancer patients with radioactive iodine remnant ablation. Journal of Korean Academy of Nursing. 2013;43(6):801–11. (In English). DOI: https://doi.org/10.4040/jkan.2013.43.6.801

Parker W, Edafe O, Balasubramanian S. Long-term treatment-related morbidityin differentiated thyroid cancer: a systematic reviewof the literature. Pragmatic and observational research. 2017;8:57–67. (In English). DOI: https://doi.org/10.2147/POR.S130510

Klein Hesselink EN, Klein Hesselink MS, de Bocketal GH. Long-term cardiovascular mortality in patients with differentiated thyroid carcinoma: anobservational study. Journal of clinical oncology. 2013;31:4046–53. (In English). DOI: https://doi.org/10.1200/JCO.2013.49.1043

Abdulrahman RM, Delgado V, Hoftijzer HC, Ng AC, Ewe SH et al. Both exogenous subclinical hyperthyroidism and short-term overt hypothyroidism affect myocardial strain in patients with differentiated thyroid carcinoma. Thyroid. 2011;21(5):471–6. (In English). DOI: https://doi.org/10.1089/thy.2010.0319

Pajamäki N, Metso S, Hakala T, Ebeling T et al. Long-term cardiovascular morbidity and mortality in patients treated for differentiated thyroid cancer. Clinical endocrinology. 2018;88:303–10. (In English). DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.1111/cen.13519

Klein Hesselink EN, Lefrandt JD, Schuurmans EP, Burgerhof JG, Groen B et al. Increased Risk of Atrial Fibrillation after treatment for differentiated thyroid carcinoma. The Journal of clinical endocrinology and metabolism. 2015;100(12):4563–9. (In English). DOI: https://doi.org/10.1210/jc.2015-2782

Sawka AM, Lakra DC, Lea J, Alshehri B, Tsang RW et al. A systematic review examining the effects of therapeutic radioactive iodine on ovarian function and future pregnancy in female thyroid cancer survivors. Clinical endocrinology. 2008;69(3):479–90. (In English). DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2265.2008.03222.x

Metso S, Jaatinen P, Huhtala H et al. Long-term follow-up study of radioiodine treatment of hyperthyroidism. Clinical endocrinology. 2004;61:641–8. (In English). DOI: https://doi.org/10.1111 / j.1365-2265.2004.02152.x

Zhang P, Xi H, Yan R. Effects of thyrotropin suppression on lumbar bone mineral density in postmenopausal women with differentiated thyroid carcinoma. OncoTargets and therapy. 2018;11:6687–92. (In English). DOI: https://doi.org/10.2147/OTT.S171282

Blackburn BE, Ganz PA, Rowe K, Snyder J, Wan Y et al. Reproductive and gynecological complication risks among thyroid cancer survivors. Journal of cancer survivorship. 2018;12(5):702–11. (In English). DOI: https://doi.org/10.1007/s11764-018-0707-7

Lin SY, Lin CL, Chen HT, Kao CH. Risk of osteoporosis in thyroid cancer patients using levothyroxine: a population-based study. Current medical research and opinion. 2018;34(5):805–12. (In English). DOI: https://doi.org/10.1080/03007995.2017.1378174

Samadi R, Ghanbari M, Shafiei B, Gheibi S, Azizi F, Ghasemi A. High dose of radioactive iodine per se has no effect on glucose metabolism in thyroidectomized rats. Endocrine. 2017;56(2):399–407. (In English). DOI: https://doi.org/10.1007/s12020-017-1274-9

Lin SY, Hsu WH, Lin CL, Lin CC, Lin JM et al. Evidence for an Association between Macular Degeneration and Thyroid Cancer in the Aged Population. International journal of environmental research and public health. 2018;15(5):902. (In English). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph15050902

Alexander C, Bader JB, Schaefer A, Finke C, Kirsch CM. Intermediate and long-term side effects of high-dose radioiodine therapy for thyroid carcinoma. Journal of nuclear medicine. 1998;39(9):1551–4. (In English).

Rebeko VYa, Rebeko IV. Complications and long-term consequences of radioiodine therapy for thyroid cancer. Medical news. 2000;6:17–9. (In Russian).

Vasil'ev LIa, Rozdil'skiĭ SI, Tkachenko GI. Radionuclide research on liver and kidney function in thyroid cancer after radioiodine therapy. Medical radiology. 1987;32(3):38–41. (In English).

Silberstein EB, Henkin RE, Bova D, Dillehay GL, Halama JR. The treatment of thyroid malignant neoplasms. Nuclear medicine. 2006;1576–88. (In English).

Basu G, Mohapatra A. Interactions between thyroid disorders and kidney disease. Indian journal of endocrinology and metabolism. 2012;16(2):204–13. (In English). DOI: https://doi.org/10.4103/2230-8210.93737

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.