Візуальні та довізуальні МРТ-критерії ранньої діагностики церебральної хвороби малих судин у пацієнтів середнього віку: клініко-нейровізуалізаційні кореляції
ARTICLE PDF

Ключові слова

церебральна хвороба малих судин
рання МРТ-діагностика
ранні помірні когнітивні порушення

Як цитувати

Семьонова, О., Мироняк, Л., Глазовська, І., Іванова, М., & Красюк, О. (2021). Візуальні та довізуальні МРТ-критерії ранньої діагностики церебральної хвороби малих судин у пацієнтів середнього віку: клініко-нейровізуалізаційні кореляції. Український радіологічний та онкологічний журнал, 29(3), 89-100. https://doi.org/10.46879/ukroj.3.2021.89-100

Анотація

Актуальність. Актуальність проблеми церебральної хвороби малих судин (ЦХМС) у сучасній неврології розглядається, головним чином, з точки зору розвитку судинної деменції та ранньої діагностики хвороби Альцгеймера. Мінімальні зміни МРТзображень й невиразні когнітивні розлади при ЦХМС типу спорадичної неамілоїдної мікроангіопатії (СНАМА) тривають довгий час, аж доки не маніфестують гострим порушенням мозкового кровообігу та/або значним ментальним дефіцитом. Утім, досі не сформульовано клініко-нейровізуалізаційних критеріїв ранньої діагностики хвороби та не з’ясовано характер кореляційних зв’язків між показниками нейропсихологічних і мультипараметричних МРТ-досліджень. Мета роботи – розробити критерії ранньої діагностики церебральної хвороби малих судин типу СНАМА у пацієнтів середнього віку із застосуванням високопільної мультипараметричної МРТ і нейропсихологічних досліджень. Матеріали та методи. Обстежено 34 пацієнти середнього віку (52,5±10,8 р.) з артеріальною гіпертензією (АГ) 1–2 ст., І–ІІ ст. і ЦХМС (жінок – 11 (32,4%), чоловіків – 23 (67,6%)). Контрольна група (19 практично здорових осіб) ідентична за віком, гендерною належністю і загальною тривалістю освіти. МРТ (3Т) виконано в режимах: T1-2WI, DWI, 3D Brain FLAIR SHC, 3D tra, VEN BOLD, DTI medium iso SENSE. Нейропсихологічні дослідження проводили із застосуванням опитувальника МоСА з оцінкою доменів EIS, VIS, AIS, LIS, MIS, OIS. Результати та їх обговорення. Розроблено та впроваджено до клінічної практики модифіковану бальну систему визначення тягаря ранньої хвороби малих судин (ТЦХМСр). Серед ранніх візуальних МРТ маркерів домінувало розширення периваскулярних просторів – 27 (79,4%) спостережень. Незначне збільшення ΣТЦХМСр до 6–7 балів виявлено у 10 (29,4%) пацієнтів. Віковій нормі (0–4 бали) відповідали показники ΣТЦХМСр 23 із 34 (67,6%) досліджуваних основної групи. Додаткові докази про наявність хвороби отримано при DTI МРТ. Найсуттєвіше зменшення FA зафіксовано у волокнах поясів (Δ: до – 31,4%) і семіовальних центрах (Δ: до – 33,6%), найбільше зростання MD − у гачкуватих пучках (Δ: до 24,4%);правих префронтальних, орбітофронтальних і тім’яних ділянках (Δ: до 28,0%). За шкалою МоСА помірні когнітивні порушення виявлено у 29 з 34 (85,3%) хворих із достовірним зменшенням суми балів у доменах ЕIS, VIS, LIS i AIS (р <0,001). Встановлено, що виразність ранніх клінічних проявів ЦХМС (неамнестичні полідоменні помірні порушення уваги, мовлення, візуально-просторової та виконавчої когнітивних функцій) перебувають у помірному/помітному кореляційному зв’язку із показниками ТХМСр, коефіцієнта MD (позитивний) і FA (негативний).Висновки. Визначено ранні візуальні ознаки асоційованої з артеріальною гіпертензією ЦХМС: розширені периваскулярні простори, гіперінтенсивність перивентрикулярної глибокої білої речовини головного мозку, зменшення на 9–33,6% коефіцієнта FA та зростання на 20,8% – 28,0% MD. Доведено наявність помірних кореляційних зв’язків між показниками нейропсихологічних і нейровізуалізаційних досліджень.

https://doi.org/10.46879/ukroj.3.2021.89-100
ARTICLE PDF

Посилання

Kulesh AA, Drobakha VE, Shestakov VV. Cerebral small vessel disease: classification, clinical manifestations, diagnosis, and features of treatment. Neurology, Neuropsychiatry, Psychosomatics. 2019;11(3):4–17. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.14412/2074-2711-2019-3S-4-17

Wardlaw JM, Debette S, Jokinen H, De Leeuw FE et al. ESO Guideline on covert cerebral small vessel disease. Stroke Journal. 2021;6(2):CXI–LXII. (In English). DOI: https://doi.org/10.1177/23969873211012132

Garcia-Ptacek S, Eriksdotter M, Jelic V et al. Subjective cognitive impairment: Towards early identification of Alzheimer disease. Neurology. 2016;31(8):562–71. (In English). DOI: https://doi.org/10.1016/j.nrl.2013.02.007

Szcześniak D, Rymaszewska J, Zimny A et al. Cerebral small vessel disease and other influential factors of cognitive impairment in the middle-aged: a long-term observational cohort PURE-MIND study in Poland. GeroScience. 2021;43:279–89. (In English). DOI: https://doi.org/10.1007/s11357-020-00271-4

Lau KK, Li L, Simoni M et al. Long-term premorbid blood pressure and cerebral small vessel disease burden on imaging in transient ischemic attack and ischemic stroke. Stroke. 2018;49(9):2053–60. (In English). DOI: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA. 118.021578

Shi Y, Wardlaw JM. Update on cerebral small vessel disease: a dynamic whole-brain disease. Stroke and Vascular Neurology. 2016;1:e000035. (In English). DOI: https://doi.org/10.1136/svn-2016-000035

Wardlaw JM, Smith EE, Biessels GJ et al. Neuroimaging standards for research into small vessel disease and its contribution to ageing and neurodegeneration. Lancet Neurol. 2013;12:822–38. (In English). DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(13)70124-8

Mishhenko TS, Nikishkova ІM, Mishhenko VM, Kutikov DO. Cerebral atrophy in cerebral small vessel disease. International Journal of Neurology. 2016;8(86):13–9. (In Ukrainian).

Croall ID, Lohner V, Moynihan B et al. Using DTI to assess white matter microstructure in cerebral small vessel disease (SVD) in multicenter studies. Clinical Sciences. 2017;131(12):1361–73. (In English). DOI: https://doi.org/10.1042/CS20170146

D’Souza MM, Gorthi SP, Vadwala K et al. Diffusion tensor tractography in cerebral small vessel disease: correlation with cognitive function. Neuroradiologic Journal. 2018;31(1):83–9. (In English). DOI: https://doi.org/10.1177/1971400916682753

Biesbroek JM, Leemans A, Den Bakker H et al. Microstructure of strategic white matter tracts and cognition in memory clinic patients with vascular brain injury. Demential Geriatric Cognitive Disorders. 2017;44:268–82. (In English). DOI: https://doi.org/10.1159/000485376

Brown R, Benveniste H, Black SE et al. Understanding the role of the perivascular space in cerebral small vessel disease. Cardiovascular Research. 2018;114(11):1462–73. (In English). DOI: https://doi.org/10.1093/cvr/cvy113

Carson N, Leach L, Murphy J. A re-examination of Montreal Cognitive Assessment (MoCA) cutoff scores. International Journal of Geriatric Psychiatry. 2018;379–88. (In English). DOI: https://doi.org/10.1002/gps.4756

Dykan IM, Golovchenko YI, Semonova OV et al. Features of early mri diagnosis of cerebral small vessel disease in patients with arterial hypertension and diabetes mellitus type 2. Problems of Endocrine Pathology. 2020;74(4):39–47. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.21856/j-PEP.2020.4.05

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.