Визначення впливу факторів ризику перебігу ішемічної хвороби серця методом міокардіосцинтиграфії на ефективність кардіохірургічного лікування
ARTICLE PDF

Ключові слова

перфузія міокарда
аортокоронарне шунтування
серцева недостатність
реваскуляризація
життєздатність міокарда

Як цитувати

Кундіна, В., Бабкіна, Т., & Стулей, В. (2022). Визначення впливу факторів ризику перебігу ішемічної хвороби серця методом міокардіосцинтиграфії на ефективність кардіохірургічного лікування. Український радіологічний та онкологічний журнал, 30(1), 10-20. https://doi.org/10.46879/ukroj.1.2022.10-20

Анотація

Актуальність. Реваскуляризація міокарда є життєзберігальною технологією, що забезпечує не тільки збільшення тривалості життя, зменшення рецидивів інфаркту міокарда та повторних оперативних утручань, а й забезпечує покращення його якості у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Оцінка ризиків, складності уражень коронарного русла, наявності супутніх захворювань, площі гібернуючого міокарда, згода пацієнта є підґрунтям вибору методу лікування. Позитивні структурнофункціональні зміни міокарда (збільшення площі життєздатного міокарда), відновлення чи покращення систолічної функції лівого шлуночка (зростання фракції викиду та зменшення кінцевого діастолічного об’єму (КДО)), зменшення проявів стенокардії і є очікуваним результатом від проведеного оперативного лікування. Мета роботи – визначення впливу факторів ризику перебігу ІХС на результат проведеного хірургічного лікування методом аортокоронарного шунтування за допомогою діагностичної оцінки показників міокардіосцинтиграфії (МСГ). Матеріали та методи. Для реалізації поставлених клінічних завдань було обстежено 62 хворих на ішемічну хворобу серця. Середній вік обстежених складав (59,6 ± 8,2) років. Міокардіосцинтиграфію (МСГ) проводили в режимі ОФЕКТ з ЕКГ-синхронізацією (Gated SPECT). Використовували 99mTc-MIBI активністю 555–740 МБк. Проводили МСГ в динаміці лікувальних заходів (до проведення аортокоронарного шунтування та після нього) за протоколом – One Day Rest. Результати. Вплив факторів ризику оцінювали за допомогою динамічного та статичного інтегральних показників. Динамічний інтегральний показник не виявив статистично значущих факторів ризику: паління (p = 0,54), порушення скоротливості лівого шлуночка (p = 0,43), наявність в анамнезі інфаркту міокарда (p = 0,4), стадія серцевої недостатності (p = 0,53) та функціональний клас стенокардії (p = 0,08). Статичний інтегральний показник так само не виявив статистично значущих впливів від паління (p = 0,13), порушення скоротливості лівого шлуночка (p = 0,58), наявностів анамнезі інфаркту міокарда (p = 0,1), стадії серцевої недостатності (p = 0,11) та функціонального класу стенокардії (p = 0,6). Висновки. Досліджені фактори ризику перебігу ІХС, зокрема: наявність в анамнезі перенесеного інфаркту міокарда, порушення скоротливості стінок лівого шлуночка серця, стадія серцевої недостатності, функціональний клас стенокардії та паління, у досліджуваної групи пацієнтів не мали зареєстрованого впливу на ефект реваскуляризації методом аортокоронарного шунтування (за статичним та динамічним інтегральними показниками р > 0,05).

https://doi.org/10.46879/ukroj.1.2022.10-20
ARTICLE PDF

Посилання

Kovalenko VM, Lutai MI, Sirenko YM. Cardiovascular diseases. Classification, standards of diagnosis and treatment of cardiac patients. Business Polygraph. 2008;128. (In Ukrainian).

Velazquez EJ, Lee KL, Jones RH, Al-Khalidi HR et al. Coronary-Artery Bypass Surgery in Patients with Ischemic Cardiomyopathy. The New England journal of medicine. 2016;374:1511–20. (In English). DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa1602001

Wolff G, Dimitroulis D, Andreotti F, Kołodziejczak M et al. Survival Benefits of Invasive Versus Conservative Strategies in Heart Failure in Patients With Reduced Ejection Fraction and Coronary Artery Disease, A meta analysis. Circulation. Heart failure. 2017;10(1):e003255. (In English). DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCHEARTFAILURE.116.003255

Lawton JS, Tamis-Holland JE, Bangalore S, Bates ER et al. 2021 ACC/AHA/SCAI Guideline for Coronary Artery Revascularization: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Journal of the American College of Cardiology. 2021;79(2):e21–129. (In English). DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001038

Knuuti J, Wijns W, Saraste A. ESC Scientific Document Group, 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes: The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal. 2020;41(3):407–77. (In English). DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425

Khaled S, Kasem E, Fadel A et al. Left ventricular function outcome after coronary artery bypass grafting, King Abdullah Medical City (KAMC)-single-center experience. The Egyptian heart journal. 2019;71:2. (In English). DOI: https://doi.org/10.1186/s43044-019-0002-6 7. Make AI Real: Operationalize Data Science. (In English). URL: https://www.tibco.com/products/data-science

Diodato M, Chedrawy EG. Coronary Artery Bypass Graft Surgery: The Past, Present, and Future of Myocardial Revascularisation. Surgery Research and Practice. 2014;2014:726158. (In English). DOI: https://doi.org/10.1155/2014/726158

Singh P, Sethi N, Kaur N, Kozman H. Revascularization in Severe Left Ventricular Dysfunction: Does Myocardial Viability Even Matter? Clinical Medicine Insights: Cardiology. 2015;9(1):105–9. (In English). DOI: https://doi.org/10.4137/CMC.S18755

Syntax score calculator. (In English). URL: http://syntaxscore.org

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.