Застосування ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії та ендоскопічної декомпресії при пухлинній обструкції позапечінкових жовчних шляхів – ретроспективний аналіз

Анотація

Актуальність. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) та ендоскопічна біліарна декомпресія є пріоритетними серед малоінвазивних втручань для корекції пухлинної обструкції позапечінкових жовчних шляхів (ПОПЖШ). Для цього використовують назобіліарне дренування й установку пластикових або металевих стентів. Проте, виконати ендоскопічне дренування жовчних проток за умови їхньої пухлинної обструкції вдається не завжди. Мета роботи – оцінити безпосередні результати застосування ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ) та ендоскопічної біліарної декомпресії при пухлинній обструкції позапечінкових жовчних шляхів (ПОПЖШ) в залежності від рівня обструкції. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 106 випадків ПОПЖШ, при яких застосовували ЕРХПГ. Чоловіків – 43 (40,6%), жінок – 63 (59,4%). Вік хворих – від 42 до 90 (68,4 ±11,1) років. Обструкція на рівні великого дуоденального сосочка (ВДС) була у 18 (17%) хворих; на рівні дистальної 1/3 гепатикохоледоху – у 66 (62,3%); на рівні середньої 1/3 гепатикохоледоху – у 11 (10,4%); на рівні проксимальної 1/3 гепатикохоледоху – 11(10,4%) хворих. Результати та їх обговорення. Серед 106 хворих ЕРХПГ вдалося виконати 94 (88,7%), а з них ендоскопічне дренування – у 79 (84%). Ускладнення після ЕРХПГ були у 9 осіб (8,5%). При ПОПЖШ на рівні ВДС зробити ЕРХПГ та відновити жовчевідток вдалося у 17 з 18 хворих. При пухлинній обструкції гепатикохоледоху виконати ЕРХПГ вдалося у 77 (87,5%) з 88 хворих. При обструкції на рівні дистальної третини ендоскопічне дренування було ефективним у 50 (87,7%) з 57 хворих, яким виконано ЕРХПГ. При обструкції середньої та проксимальної третини гепатикохоледоху ендоскопічне дренування було ефективним у 12 (60%) з 20 хворих, яким вдалося виконати ЕРХПГ. При пухлинній обструкції гепатикохоледоху більш вдалою була декомпресія на рівні дистальної третини (p = 0.027). Враховуючи обструкцію ВДС, ендоскопічна біліарна декомпресія була значно ефективніша при обструкції на рівні ВДС та дистальної третини гепатикохоледоху у порівнянні з обструкцією проксимальніших відділів гепатикохоледоху (p = 0,002). Для ПОПЖШ на рівні середньої та проксимальної третини гепатикохоледоху характерним є розвиток гострого панкреатиту (p = 0,027). Висновки. Проведений ретроспективний аналіз застосування ЕРХПГ при ПОПЖШ показав більшу ефективність ендоскопічної декомпресії при обструкції дистальних відділів позапечінкових жовчних шляхів у порівнянні з обструкцією на рівні середньої та проксимальної третини гепатикохоледоху. Гострий панкреатит, як ускладнення ЕРХПГ та ендоскопічних втручань, достовірно частіше зустрічався при обструкції на рівні середньої та проксимальної третини гепатикохоледоху.