Маркери запалення при інвазивному лікуванні метастазів колоректального раку в печінку

Анотація

Актуальність. У 25–30% хворих на колоректальний рак (КР), у яких немає видимих ознак метастазування на момент оперативного втручання, метастази виявляються протягом 5 років. Серед варіантів локального лікування метастатичного ураження печінки у хворих на КР чільне місце посідають різні варіанти резекції та малоінвазивні методи, зокрема радіочастотна абляція (РЧА). Викликана хірургічним втручанням запальна реакція є фактором, який може негативно впливати на перебіг пухлинної хвороби. Запальні відповіді організму, а також маркери для їх оцінки та прогнозування при лікуванні метастазів КР ще недостатньо вивчені. Мета роботи – вивчити динаміку маркерів запалення при інвазивному лікуванні метастазів колоректального раку в печінку для вибору найбільш інформативних маркерів для оцінки та прогнозування ступеня запальної реакції. Матеріали та методи. Клініко-лабораторне обстеження проведено 18 хворим на КР у процесі лікування метастазів у печінку, при гістологічному дослідженні у всіх хворих визначалася аденокарцинома. Обстеження проведено на трьох етапах: за добу до проведення РЧА або резекції, на третю та 14-ту добу після втручання. Проводили визначення рівнів інсуліну, інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) імуноферментним методом, а також визначали рівні С-реактивного білка (СРБ) та феритину в сироватці крові на автоматичному біохімічному аналізаторі. Результати та їх обговорення. Виділено маркери запалення у хворих на КР із метастазами у печінку після інвазивного втручання. Визначено суттєве зростання рівнів циркулюючих СРБ, ІЛ-6 та феритину разом з підвищенням показника інсулінорезистентності HOMA-IR на 3-тю добу після РЧА та хірургічної резекції. При цьому зростання ІЛ-6 було у 2 рази вищим, а індекс HOMA-IR в 1,5 рази більшим при резекції порівняно з РЧА. У пацієнтів після РЧА рівні цих показників наближалися до вихідних на 14-ту добу дослідження, а показники СРБ, феритину, ІЛ-6 та інсуліну у хворих після резекції в той же термін знижувалися лише на 20–30%. Це узгоджується із даними інших досліджень. Зокрема, СРБ є маркером виникнення та прогресування колоректального раку, також є дані, що у хворих на операбельний КР передопераційний рівень ІЛ-6 впливає на ризик рецидивування. Досить переконливі докази свідчать, що феритин є ключовим медіатором імунної дисрегуляції, через прямі імуносупресивні та прозапальні ефекти. Накопичені літературні дані та власні результати дозволяють говорити про роль СРБ, ІЛ-6 та феритину в післяопераційних запальних станах як медіаторів, так і біомаркерів подальшого перебігу КР, оскільки їх поява ідентифікує пацієнтів з високим ризиком смертності, а своєчасна або превентивна корекція запальної реакції передбачає покращення їхнього виживання. Висновки. Результати дослідження показують, що найбільш інформативними маркерами рівня запальної реакції після РЧА або хірургічної резекції, є рівень С-реактивного білка, ІЛ-6 та феритину. Відзначена помірна запальна імуносупресія в ранні строки після РЧА, та виразна й більш тривала – після хірургічного лікування. Прогнозування, оцінка ступеня запальної реакції та доцільність проведення протизапальної терапії в ранні строки після інтервенційного втручання може визначатися за вивченим нами комплексом імунологічних, гематологічних та біохімічних маркерів.