Радіонуклідний моніторинг таргетної терапії йодонегативного диференційованого раку щитоподібної залози

Анотація

Актуальність. Сучасний менеджмент лікування йодонегативних метастазів диференційованого раку щитоподібної залози (ДРЩЗ) має свої особливості. За останні роки в Україні зареєстровані та почали використовуватись у лікуванні рефрактерних форм ДРЩЗ інгібітори тирозинкінази (сорафеніб, сунітиніб). Проте лише в поодиноких дослідженнях вивчались цитологічні аспекти у прогнозуванні радіойодорезистентності папілярного раку щитоподібної залози, розроблявся радіонуклідний моніторинг та діагностичний алгоритм для виявлення рецидивів і метастазів у хворих з йодонегативними формами ДРЩЗ. У той же час, науково-клінічні аспекти лікування радіойодорезистентного диференційованого раку щитоподібної залози в українській онкології та радіології практично не досліджуються. Таким чином, стан проблеми лікування та післятерапевтичного моніторингу пацієнтів із йодонегативними формами ДРЩЗ, на даний час залишається недостатньо вивченим та потребує подальшої науковоклінічної розробки.

Мета роботи – розробити спосіб лікування йодонегативних метастазів диференційованого раку щитоподібної залози.

Матеріали і методи. Проліковано 38 хворих із йодонегативними метастазами ДРЩЗ, із яких у 10 ефективність лікування оцінювалась з допомогою сцинтиграфії всього тіла (СВТ) з 99mTc-MIBI, у 10 – з 99mTcDMCA. У 10 хворих безпосередні результати лікування інгібіторами тирозинкінази оцінювались за допомогою ПЕТ з 18F-ФДГ. 8 пацієнтів склали групу, у якій відмічалось ураження кісток і лікування здійснювалось за допомогою радіонуклідної та дистанційної променевої терапії. Середній вік пацієнтів коливався від 43 до 76 років, медіана – 57,8 + 3,9. Із них жінок – 24, чоловіків – 14. Патогістологічно папілярний рак діагностовано у 31, фолікулярний – у 5, папілярно-фолікулярний – у 2. Дослідження проводились із використанням таких технічних засобів – двохдетекторної гамма-камери фірми «Mediso» (Угорщина) та однофотонного емісійного комп’ютерного томографа (ОФЕКТ) «E. CAM 180» фірми «Siemens» (ФРН). ПЕТ/КТ проводилися на комбінованому томографі «Biograph-64-TruePoint-Siemens» (Німеччина), згідно з рекомендаціями Європейської асоціації ядерних медиків.

Результати та їх обговорення. До початку терапії 10 хворим з ДРЩЗ була проведена СВТ з 99mTc-MIBI та повторне дослідження через три місяці з метою оцінки ефективності лікування. Після проведення діагностичного обстеження пацієнтам була призначена таргетна терапія препаратом Нексавар згідно з протоколом лікування. Унаслідок лікування була досягнута регресія вогнища в легенях у межах 70 %. Подальший моніторинг ефективності протипухлинного лікування проводився за допомогою СВТ з 99mTc-MIBI. 10 пацієнтів, яким до лікування було проведене первинне діагностичне дослідження за допомогою ПЕТ/КТ – 18F-ФДГ, також були проліковані за допомогою таргетної терапії препаратом Нексавар. Діагностичне сканування з 18F-ФДГ після проведеної терапії виявило зниження функціональної активності вогнища в ділянці шиї, однак зменшення розміру вогнища не спостерігалось.

Висновки. Лікування йодонегативних метастазів ДРЩЗ за допомогою інгібіторів тирозинкінази супроводжувалось зменшенням кількості метастатичних вогнищ та зниженням рівня їх функціональної активності. Проведені дослідження підтвердили можливість використання методик з нейодними РФП (99mTc-MIBI, 99mTc-DMCA) для оцінки ефективності лікування йодонегативних метастазів ДРЩЗ. ПЕТ/КТ з 18F-ФДГ є високоінформативною методикою для оцінки впливу інгібіторів тирозинкінази на функціональну активність метастатичних вогнищ за даними метаболічного сканування при лікуванні йодонегативних метастазів ДРЩЗ. При відсутності позитивної динаміки після 3–4 курсів показано застосування дистанційної променевої терапії з СОД 30–50 Гр, яка дозволяє зменшити об’єм метастатичних осередків та знизити їх метаболічну активність. Соціальне та економічне значення одержаних внаслідок виконання дослідження результатів дозволяє покращити показники загальної та безрецидивної виживаності у працездатної частини хворих на ДРЩЗ, зменшити вартість спостереження за пацієнтами з йодонегативними формами ДРЩЗ.