Оцінка клінічної інформативності методики розрахунку ефективного мозкового кровотоку за даними поліфазної сцинтиграфії з 99mTc-ГМПАО

Анотація

Актуальність. Найбільш поширеним методом розрахунку об’ємного мозкового кровотоку (ОМК) за даними однофотонної емісійної комп’ю- терної томографії (ОФЕКТ) є метод N.A. Lassen. Згідно з ним ОМК у різних сегментах головного мозку оцінюється у порівнянні з кровотоком у мозочку, де він вважається сталим. Однак такий підхід не враховує те, що при деяких патологіях, зокрема, травмах або оклюзіях судин, ОМК мозочку теж змінюється. Тому була розроблена оригінальна методика розрахунку реґіонарного кровотоку мозку на основі поліфазної сцинтиграфії (СГ), що дає можливість більш коректно оцінювати ефективну перфузію головного мозку.

Мета роботи – оцінка клінічної інформативності розробленого методу розрахунку ефективного мозкового кровотоку за даними поліфазної сцинтиграфії ГМ з ^99mTc-ГМПАО (гексаметилпропіленаміноксим).

Матеріали та методи. Аналізувались клінічні дані двох груп хворих: група А – пацієнти з ознаками хронічної ішемії мозку та Б – пацієнти в проміжному та віддаленому періодах з вибуховою легкою черепно- мозковою травмою (n=22). Пацієнти групи А були розподілені на дві підгрупи, залежно від наявності структурних та гемодинамічних змін у хребетних артеріях (ХА) за даними ультразвукової діагностики (УЗД) магістральних судин ГМ. І-А підгрупу (n=13) склали пацієнти, що мали структурні ураження у вертебробазилярному басейні, ІІ-А (n=27) – не мали відповідних ознак.

Всі пацієнти пройшли комплексне клінічне обстеження, що включало нейропсихологічне тестування, ультразвукову діагностику магістральних судин голови, магнітно-резонансну томографію, ОФЕКТ. Ефективний ОМК за даними ОФЕКТ розраховувався на основі оригінального методу (ОМКSB). Отримані значення ОМКSB порівнювались з даними за методом N.A. Lassen (ОМКLassen) та з даними УЗД.

Результати та їх обговорення. За даними сцинтиграфії ОМК пацієнтів I-А групи (з порушенням гемодинаміки у вертебробазилярному басейні), в середньому відрізняється від II-А групи в 1,82±0,06 рази для ОМКSB і в 0,95±0,04 для ОМКLassen. Сумарний середній кровотік у сонних і хребетних артеріях для пацієнтів I-А групи склав 748,19±198,42 мл/хв, для пацієнтів II-А групи – 1112,23±63,71 мл/хв. При порівнянні середніх значень показників гемодинаміки ГМ пацієнтів Б групи з даними для II-А групи можна побачити, що ОМКSB був знижений в 1,33±0,25 рази, тоді як ОМКLassen показав зниження перфузії в 1,03±0,14 рази (при сумарному середньому кровотоці по ХА та сонних артеріях за даними УЗД у хворих групи Б – 1760±580 мл/хв).

Висновки. Попередні клінічні дослідження використання розробленого методу розрахунку об’ємного мозкового кровотоку за даними сцинти- графії з ^99mTc-ГМПАО з відповідним програмним забезпеченням показали досить високу його чутливість в оцінці ОМК при патологічних змінах у головному мозку, зокрема, при оклюзії магістральних судин ГМ та при контузіях внаслідок бойової травми, тоді як метод N.A. Lassen був недостатньо інформативним. Результати регресійного аналізу між даними УЗД, ОФЕКТ та нейропсихологічного тестування показують чіткі лінійні кореляційні зв’язки, але які відрізняються, зокрема, й за знаком в залежності від діагнозу та ступеня патологічних змін.