TY - JOUR AU - Грязов, А.Б. AU - Грязов, А.А. AU - Гридіна, Н.Я. AU - Cтулей, В.А. PY - 2022/06/30 Y2 - 2024/03/28 TI - Стереотаксична радіохірургія радіорезистентних гліобластом. Шляхи подолання радіорезистентності гіпоксичних пухлин JF - Український радіологічний та онкологічний журнал JA - УРОЖ VL - 30 IS - 2 SE - ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ DO - 10.46879/ukroj.2.2022.25-40 UR - https://ukroj.com/index.php/journal/article/view/153 SP - 25-40 AB - Актуальність. Враховуючи високий ступінь резистентності гліобластоми до променевого лікування, а також низькі показники загальної виживаності хворих, необхідні нові покращені методики в лікуванні даної патології. Зокрема дослідження комплексного променевого лікування, поєднаного з радіосенсибілізаторами.Мета роботи. Оцінити ефективність радіосенсибілізації гіпоксичних пухлин при радіохірургічному лікуванні гліобластом. Покращити безрецидивну та загальну виживаність хворих.Матеріали та методи. Стереотаксична радіохірургія (СРХ) гліобластом проведена у 106 пацієнтів (середній вік 53 роки), 66 чоловіків (62,26%) та 40 жінок (37,73%). Середня доза становила 18 Гр при однофракційній СРХ та 32 Гр (7 Гр за фракцію) при СРХ в декілька фракцій. Середній об’єм пухлини становив 29 см3 . Основну групу склали 66 пацієнтів, яким проводили СРХ з радіосенсибілізацією. 40 пацієнтів склали контрольну групу, яким проводили СРХ без радіосенсибілізації.Результати та їх обговорення. Медіана загальної виживаності (МЗВ) становила 20 місяців у групі з радіосенсибілізацією, а у контрольній групі – 12 місяців. Безрецидивний період після радіохірургії у групі з радіосенсибілізацією протягом 10 місяців відмічено у 95,4%, проти 70,6% у контрольній. МЗВ після СРХ була подібною між пацієнтами з пухлинами IDH дикого типу та пацієнтами з пухлинами з мутацією IDH (10,0 місяців проти 11,0 місяців відповідно), а також між пацієнтами з MGMT-метильованими пухлинами та пацієнтами з MGMT-неметильованими пухлинами (11,2 проти 10,2 місяця відповідно). Серед всіх пролікованих пацієнтів у 20 (16,6%) спостерігалися побічні радіаційні явища після СРХ, а у 9 пацієнтів (7,5%) розвинувся променевий некроз у термін від 3 до 16 місяців після СРХ. У підгрупі з метронідазолом у 6,6% хворих спостерігалися ознаки помірної токсичності у вигляді прояву нудоти. У підгрупі з німоразолом ознак токсичності не визначалося.Висновки. Радіосенсибілізація при проведенні СРХ гіпоксичних радіорезистентних гліобластом покращує на 53,3% показники загального та на 24,8% безрецидивного виживання. Німоразол та метронідазол є потужними радіосенсибілізаторами, які підвищують радіочутливість пухлинних клітин шляхом збільшення кисневої насиченості гіпоксичних клітин. Для визначення показань щодо проведення СРХ з радіосенсибілізацією та термінів проведення сеансу СРХ необхідно враховувати результат кисневої проби (ступінь насиченості пухлини киснем), пік інтенсивності сигналу в зоні активного росту пухлини та пік насиченості всього об’єму пухлини. ER -