Головний редактор

КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ Микола Віллєнович – доктор медичних наук, професор, директор Державної установи  «Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України».

Phone / WhatsApp:+38 (050) 300-56-97, e-mailimr_omo@ukr.net

               

Відомий вчений онколог, науковий, клінічний та організаційний потенціал якого спрямований на розвиток таких напрямків, як пошук нових засобів оптимізації променевої терапії; профілактики та лікування ускладнень променевої терапії; розробка основ індивідуалізації комплексного лікування онкохворих; пошук нових механізмів, які впливають на агресію пухлинного процесу та її корегування.

Видатний хірург широкого профілю — спеціалізація з онкології, загальної хірургії, торакальної хірургії, проктології, дитячої онкології. В його послужному списку реконструктивно-відновлювальні та пластичні операції при місцево-розповсюджених новоутвореннях шиї (трахея, стравохід, щитоподібна залоза, екстракраніальні магістральні судини), органів грудної клітки (реконструктивно-відновлювальні операції на грудному відділі трахеї при рубцевих та пухлинних змінах, інтраторакальних магістральних судинах при новоутвореннях верхньої апертури та середостіння), грудної залози (одномоментні реконструкції після радикальних мастектомій з використанням васкуляризованих аутотканин), органів черевної порожнини та малого таза (розширено-комбіновані оперативні втручання на печінці, шлунку, органах заочеревинного простору, малі та великі евісцерації).

Автор більш ніж 149 наукових робіт, 2 монографій, 15 методичних рекомендацій, 2 патентів на винаходи та 11 корисних моделей, має 4 свідоцтва на авторське право. Стажування у клініці Лондонської королівської спільноти з мікрохірургії, у шпиталі St. Marks з колоректальної хірургії, у Royal шпиталі з онкохірургії (1993 р.) та у клініці братів Мейо, Роджестер, штат Міннесота, США (1995 р.).

Головний спеціаліст з хірургії Головного управління охорони здоров’я Харківської ОДА (2006–2014 рр.), Дійсний член (академік) Української технологічної академії наук по відділенню «Сучасні медичні технології» (з 2005 р.), головний редактор Українського радіологічного та онкологічного журналу (з 2014 р.).

Очолює Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор’єва НАМН України з 2013 р.

Інститут є провідним науково-медичним центром в Україні в галузі онкології та радіології. Сфера діяльності інституту включає розробку, удосконалення та використання медичних радіаційних технологій для діагностики і терапії захворювань людини з використанням відкритих та закритих джерел іонізуювальної радіації; онкохірургію, лікування променевої патології, радіобіологію, радіаційну гігієну та безпеку, дозиметрію і метрологію іонізуючих випромінювань у медицині.

Клініка інституту проводе комплексне лікування онкологічних хворих на основі впровадження високих технологій променевої, радіонуклідної, хіміо- і таргетної терапії з урахуванням персоніфікованих особливостей пацієнта, агресивності пухлинного процесу, а також профілактики променевих ушкоджень.

Ліцензії за 35 медичними спеціальностями. Щорічно виконується понад 2500 операцій різного профілю і складності, проводиться променева терапія більш ніж 2000 хворим, близько 100 пацієнтів отримують радіонуклідну терапію.

Основні напрямки наукової діяльності:

- розробка, удосконалення та впровадження медичних радіаційних технологій для діагностики і терапії захворювань людини з використанням відкритих та закритих джерел іонізуючої радіації;

- розробка, наукове обґрунтування та впровадження стандартів якості радіологічної практики;

- розробка хірургічних технологій із застосуванням розширених, розширено-комбінованих та малоінвазивних втручань, особливо методів інтервенційної радіології у онкологічних хворих із різними локалізаціями пухлин;

- розробка реконструктивно-пластичних оперативних втручань із застосуванням мікропрецизійних і мікросудинних технологій при місцево-розповсюджених формах пухлин різних локалізацій;

- розробка методів і засобів профілактики, діагностики та лікування радіаційно-індукованої патології у людини;

- розробка та удосконалення технологій дозиметричного супроводу променевої терапії і променевої діагностики;

- оптимізація променевого навантаження на медичний персонал і пацієнтів від радіаційних медичних процедур.